Школярка Юко заходить в порожній клас і бачить, що в ньому йде дощ. Біла ганчіркова лялька в людський зріст зустрічає її, і дівчинці здається, що там, під білою тканиною, ховається хтось дуже близький і дорогий. Вона більше не боїться, навпаки, вона рада цій дивній зустрічі під дивним дощем і тут раптом в мокрий клас вбігає рішуча молодшокласниця в жовтому дощовику і відтягує Юко геть від загадкової ляльки. Малятко оголошує, що сон наяву сниться не до добра, і Юко краще показатися одній знаючій людині – тому, хто вміє читати чужі сни і, в разі потреби, ловити їх...